«Стався до батьків так, як би ти бажав,
щоб твої власні діти ставились до тебе.»
(Сократ)
Мій Боже, люблячий і ніжний,
Тобі я вдячна за батьків моїх,
Що не пожалівши літ тих молодих своїх,
Із радістю родить мене схотіли.
О, тату, я дякую тобі
Тобі за те, що я живу,
За те, що світ побачила очима,
Що, будучи іще незрима
Була турботою оточена й любов’ю.
О, мати! Ти – сонечко моє в житті
І сили і здоров’я – все твоє в мені,
Я дякую тобі за те, що в муках породила…
Годувала із любов’ю та з любов’ю на руках носила.
Пробачте, любі, де невдячною була,
Де вам я правди не казала.
Я за те і скільки б ви сказали –
Я за те страждала б.
Пробачте за мій тон інколи невдячний, гордий.
За те, де не розуміла вас.
Я люблю вас! Я з вами хочу жити!
Без вас, не знаю чи змогла би щось зробити,
не те що жити взагалі.
Мені так шкода, що із-за мене
Життя ваше коротшає весь час (земне життя),
Через нерви змучені й головні болі,
Тиск, що наче на Говерлу підіймавсь *,
Через болі в серці, зморшки, сивину…
У цьому всьому бачу я й свою вину.
Пробачте! Слізно вас прошу.
Люблю вас дуже, дуже вас люблю!
Простіть мене, мої матусе й батьку,
Я вас люблю, я дуже вас люблю!
І намагатимусь – моя обіцянка це вам –
На ділі ствердити мої ось ці слова.
Чи право на прощення ваше маю, я не знаю,
Але я вірю, щиро … хочу вірить, ні – я знаю,
Що в відповідь завжди почую: «Ми прощаєм **!»
Я Богу дякую за все, що сталось,
Що мені на серці раптом пригадалось,
За усмішки, за щастя і любов
Батьків, яких мені подарував сам Бог!
* інколи навіть «230 на 170»;
** прощаєм – скорочена форма від дієслова прощаємо.
Комментарий автора: Присвячую своїм рідним батькам Пономарьову Валерію Володимировичу і Ярославі Ярославівні із почуття великої любові та боргом, що їм віддати маю я сповна…
Мария Пономарева,
Винница, Украина
Я верующая и хочу служить Господу всем, что Он мне дал. Мне сейчас 17,5 лет. Покаялась в детстве, крещение приняла в августе 2007 года. Член баптистской церкви "Дом Евангелия", что расположена на ул. Максимовича 3а. Раньше несла служение в хоре, сейчас - в Воскресной школе, в классе, где детям от 3 до 4,5 лет. Люблю Его всем сердцем и хочу, чтобы Он совершал Свои дела и через меня. Это самое большое для меня благословение от Него. Слава Господу за то что Он сделал для меня в этой жизни!!! Бог добр ко мне!!! e-mail автора:hadassah_mary@mail.ru
Прочитано 12408 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Афганка – Алла Смолина - Андрей Ефремов ...Нет, суеверий и примет особых не было, но в Бога верила. Я с многочисленными служебными командировками рисковала куда более тех, кто не выходил за ворота КПП. Ведь сначала требовалось добраться до аэродрома Джелалабада, потом до Кабула, а затем - Ташкент и это уже, когда моджахеды вовсю использовали стингер, и наш воздушный трафик перенесли на тёмное время суток, без единого огня и только с парашютами. Так что с Богом общалась постоянно. А после войны это общение перешло на другой уровень, более тёплый и доверительный, тогда как на войне молилась чисто интуитивно...
